Основні принципи та ефекти інтеграції

В рамках міжнародної економіки інтеграція має оцінюватись з такої позиції: чи є вона кроком на шляху розвитку вільної торгівлі, чи, навпаки, є перепоною для торговельних потоків.

Для оцінки відповідності створення інтеграційного угрупування інтересам міжнародної економіки в цілому в першій половині 90-х р. XX ст. спеціалісти Світового банку сформулювали ряд критеріїв:

1) регіональні торговельні угоди мають охоплювати всі без винятку галузі економіки;

2) лібералізація торгівлі на умовах режиму найбільшого сприяння має передувати утворенню будь-якого нового інтеграційного угрупування або супроводжувати його, особливо якщо початкові тарифи є високими;

3) перехідний період не повинен перевищувати 10 років і включати чіткий графік лібералізації торгівлі в окремих галузях;

4) загальний митний тариф, що впроваджується в межах митного союзу, не повинен перевищувати найнижчий тариф, що діє в країнах, щодо яких застосовується режим найбільшого сприяння;

5) правила вступу нових членів в інтеграційне угрупування мають бути досить ліберальними і не перешкоджати його розширенню;

6) правила визначення країни походження товару мають бути прозорими і не використовуватись для протекціонізму всередині угрупування;

7) необхідний швидкий перехід до більш розвинених форм інтеграції, які є більш привабливими порівняно з менш розвиненими, оскільки забезпечують більш раціональний розподіл і використання факторів виробництва;

8) після створення інтеграційного угрупування антидемпінгові правила не повинні використовуватись у відносинах з її членами, а щодо третіх країн мають бути встановлені прозорі правила їх використання.

В кінцевому підсумку інтеграційне угрупування має сприяти зростанню добробуту не тільки членів угрупування, але і третіх країн. Для аналізу виберемо таке угрупування, як митний союз. В основі аналізу лежить порівняння ефектів між країнами в умовах дії в кожній з них власного митного тарифу і в умовах укладення ними митного союзу, що скасовує тарифи. В результаті добробут має зрости, або, навпаки, знизитись. З цього погляду визначаються статичні, частково рівноважні ефекти формування митних союзів.

Підвищення добробуту в країні відбувається в тому випадку, коли виробництво в цій країні — члені митного союзу заміщується дешевим імпортом іншої країни — учасниці цього союзу. Допустимо, що всі економічні ресурси використовувались повністю, як до, так і після створення митного союзу. Це збільшує добробут країни-члена, оскільки в дію вступає принцип порівняльної переваги і зумовлена ним спеціалізація у виробництві. Як уже наголошувалось, виграють і треті країни, оскільки діє мультиплікативний ефект.



Ефекти зростаючого добробуту митного союзу показані на рис. 9.1.

Pd, дол. США

Sd

C

Pd = 150

Pa+t = 120 e G f F Sd+a - T

Pa = 100 a b c d I Sd+a

L N J K

Dd

0 цукор, тис. тон

300 600 1000 1600 2050

Рис. 9.1 Митний союз, що підвищує добробут через торгівлю

На рисунку Dd, Sd є кривими внутрішнього попиту і внутрішньої пропозиції цукру у країні А. Допустимо, що ціна зерна в умовах вільної торгівлі дорівнює Pa = 100 дол./тону у країні, яку назвемо Б, Paint = 110 дол./тону у країні В. Країна А дуже мала країна, щоб впливати на світові ціни.

Якщо вона вводить недискримінаційний тариф, що включає ціну товару і дорівнює 20% на весь імпорт цукру, то вітчизняні резиденти будуть імпортувати цукор із країни Б, за ціною Pa+t = 120 дол./тону, і країна А споживає 1,6 млн. т, з яких 0,6 млн. т виробляється вітчизняними виробниками, а 1,0 млн. т імпортується із сусідньої країни. Країна А отримує надходження від мита в обсязі С = (1,0 * 20) = 20 млн. дол. На рис. 9.1 пряма Sd+а є абсолютно еластичною прямою пропозиції сусідньої країни у країну А за вільної торгівлі і пряма Sd+a - T є прямою пропозиції цукру за ціною з урахуванням тарифу. Вітчизняні резиденти не імпортують цукор з країни В, оскільки внутрішня ціна на нього із урахуванням тарифу тут буде 132 дол./тону.

Якщо країна А утворює митний союз з сусідньою країною, тобто скасовує тарифи на імпорт цукру тільки з країни Б, то закупівельна ціна імпорту складе 100 дол./тону. За такої ціни країна А буде споживати 2,05 млн. т цукру, з яких 0,3 млн. т виробляється всередині країни, а 1,75 млн. т імпортується. Тепер країна А не отримує ніякого митного доходу. Виграші споживачів будуть дорівнювати площі (a + b + c + d) = ((1,6 + 2,05) / 2) * 20 = 36,5 млн. дол. Але лише частина суми (b + d) = ((0,3 / 2) * 20 + (0,45 / 2) * 20 = 7,5 млн. дол. є чистим виграшем. Область а показує обсяг виграшу, що перейде від вітчизняного виробника до вітчизняного споживача. Трикутник b - це виробнича компонента зростання добробуту, зумовленого створенням митного союзу в результаті зрушення виробництва цукру на (0,6 – 0,3) = 0,3 млн. т від менш ефективного (ціна дорівнює 120 дол./тону), до більш ефективного (ціна дорівнює 100 дол./тону). Трикутник d є споживацькою компонентою зростання добробуту, отриманого від розвитку торгівлі. Він показує результати збільшення споживання цукру у країні А від 1,6 до 2,05 млн. тон. В результаті буде отримано дохід ((2,05 – 1,6) * 100 + (2,05 – 1,6) / 2 * 20) = 49,5 млн. дол., при витратах (2,05 – 1,6) * 100 = 45 млн. дол.




3151093505667358.html
3151157619328368.html
    PR.RU™